Кліти́на — (грец. kytos — порожнина) — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, за винятком вірусів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до відтворення. Від оточуючого середовища клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два основні типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві для всіх інших клітинних форм життя: рослин, грибів та тварин

Усі живі організми (крім вірусів) складаються з однієї, або більшої кількості клітин. Відповідно, вони поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. До одноклітинних належать бактерії, археї, деякі водорості, гриби а також найпростіші.

Колоніальні та багатоклітинні організми складаються із великої кількості клітин, різниця між ними полягає у тому, що колоніальні організми складаються із не диференційованих або слабо диференційованих клітин, що можуть вільно виживати одна без одної. Клітини багатоклітинних організмів більш чи менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності. До багатоклітинних організмів належить зокрема і людина.

Історія відкриття та дослідження клітин

Рисунок клітин корка із праці «Мікрографія» Роберта Гука

Репліка мікроскопа, що використовувався Левенгуком

Більшість еукаріотичних клітин мають розміри до 100 мкм, а прокаріотичні ще на порядок менші, тому людина не може бачити їх неозброєним оком. Через це відкриття і дослідження клітин стало можливим тільки після винайдення Янсеном оптичного мікроскопа у 1590 році. До найважливіших подій, пов'язаних із розвитком клітинної біології належать:
1665 р. — Роберт Гук вперше побачив мертві клітини, вивчаючи будову корка під мікроскопом. Гук вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є клітинні стінки.
1650-1700 рр. — Антоні ван Левенгук вперше спостерігав під мікроскопом живі клітини, зокрема найпростіші, а також еритроцити.
1700-1800 рр. — Опублікована велика кількість нових описів тканин, в основному рослинних.
1831-1839 рр. — Роберт Браун описав ядро, як сферичне тільце присутнє у рослинних клітинах.
1838-1839 рр. — Ботанік Матіас Шлейден і зоолог Теодор Шванн, об'єднавши ідеї різних вчених створили клітинну теорію, згідно із якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.
1840 р. — Пуркіньє запропонував назву протоплазма для позначення клітинного вмісту, впевнишись в тому, що саме він, а не клітинні стінки є живою речовиною.
1855 р. — Вірхов показав, що всі клітини утворюються із інших клітин шляхом поділу.
1866 р. — Геккель встановив, що збереження та передачу спадкових ознак здійснює ядро.
1866-1898 рр. — Описані основні компоненти клітини, що можна побачити під оптичним мікроскопом, цитологія набуває характеру експериментальної науки.
1900 р. — Вслід за виникнення генетики почанає розвиватись цитогенетика, що вивчає поведінку хромосом під час клітинного поділу та запліднення, і її вплив на спадкові ознаки організмів.
1946 р. — В біології почав широко використовуватись електронний мікроскоп